Глобальний економічний ландшафт переживає глибокі трансформації, з’являються нові фінансові та промислові центри поза межами традиційних потужних центрів Європи та Північної Америки. Міста в Азії, на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці дедалі більше посилюють свій вплив завдяки швидкій урбанізації, технологічному прогресу, сприятливій державній політиці та стратегічному географічному розташуванню.
Ці центри, що розвиваються, змінюють світову торгівлю, фінанси та промислове виробництво, роблячи значний внесок у економічне зростання світу.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон став домінуючою силою у світових фінансах та промисловості, а такі міста, як Гонконг, Сінгапур, Шанхай, Шеньчжень та Нью-Делі, посідають чільне місце. Згідно з Індексом глобальних фінансових центрів (GFCI 37), опублікованим у березні 2025 року, Азіатсько-Тихоокеанський регіон може похвалитися шістьма фінансовими центрами у першій двадцятці світу, де Гонконг посідає третє місце, Сінгапур – четверте, Шанхай – восьме, а Шеньчжень – дев’яте. Ці міста є не лише фінансовими центрами, а й промисловими центрами, що використовують інновації, інфраструктуру та зв’язок для стимулювання економічного зростання.
Гонконг і Сінгапур залишаються провідними фінансовими центрами Азії, маючи переваги від надійної регуляторної бази, стратегічного розташування та глибокої інтеграції у світові ринки. Гонконг, який обійшов Сінгапур на третьому місці в GFCI 36, досягає успіхів у транскордонній фінансовій діяльності, зокрема у злиттях та поглинаннях (M&A), слугуючи воротами до материкового Китаю.
Сінгапур з його Центральним діловим районом та Сінгапурською фондовою біржею є центром для міжнародних банків та венчурного капіталу, особливо для Південно-Східної Азії. Його район Марина-Бей символізує швидкий економічний розвиток, що підтримується сучасною інфраструктурою та політикою низьких податків.
Шанхай і Шеньчжень відіграють ключову роль у зростанні Китаю як світового новатора в передових галузях промисловості. Шанхай, де розташована Шанхайська фондова біржа, є ключовим гравцем у світових фінансах, посідаючи восьме місце в GFCI 37. Шеньчжень, у співпраці з Китайським інститутом розвитку, робить внесок у дослідження GFCI та є лідером у сфері технологій та виробництва.
Зосередженість Китаю на інноваціях перетворила Шеньчжень на центр електроніки, телекомунікацій та штучного інтелекту (ШІ). Згідно зі звітом Фонду інформаційних технологій та інновацій (ITIF) за 2024 рік, Китай швидко розвивається в таких галузях, як 5G, відновлювана енергетика та електромобілі (EV), причому Шеньчжень є лідером.
Індія відвойовує значну роль фінансового та промислового центру, а Нью-Делі піднявся на шість позицій у рейтингу GFCI 37. Привабливість Індії зумовлена великим резервом талантів у галузі STEM, політикою, що сприяє бізнесу, та зростанням глобальних центрів розвитку (GCC). У звіті McKinsey за квітень 2025 року зазначається, що в Індії працює понад 1500 GCC, і прогнозується, що до 2030 року їх буде ще 250.
Нью-Делі та інші міста, такі як Бангалор і Хайдарабад, є центрами ІТ, управління бізнес-процесами та інженерних досліджень і розробок. Експорт електроніки з Індії, який оцінюється в 10 мільярдів доларів лише для США, як очікується, досягне 80 мільярдів доларів до 2030 року завдяки таким ініціативам, як Національна виробнича місія.
Такі міста, як Ханчжоу, Куала-Лумпур, Хошимін та Маніла, також значно піднялися у світових рейтингах. Куала-Лумпур, наприклад, покращився більш ніж на 10 позицій у GFCI 36 завдяки інвестиціям у цифрову інфраструктуру та фінансові послуги.
Хошимін скористався своєю близькістю до основних портів, залучаючи виробництво, оскільки компанії диверсифікують ланцюги поставок за межі Китаю. Ці міста виграють від молодого, технологічно підкованого населення та зростання доходів населення, сприяючи зростанню промислового та споживчого ринків.
Близький Схід швидко перетворюється на регіон динамічних фінансових та промислових центрів, серед яких лідирують Дубай, Абу-Дабі, Ер-Ріяд та Доха. GFCI 37 ставить Дубай на 12-те місце, а Абу-Дабі – на перше місце серед регіональних центрів, які отримують вигоду від інвестицій у зелене фінансування, цифрові технології та інфраструктуру.
Зростання Дубая як фінансового центру підкріплене його стратегічним розташуванням, потужною інфраструктурою та політикою, сприятливою для інвесторів. Місто стало лідером у спеціалізованих фінансових послугах, включаючи ісламські фінанси та торгове фінансування. Абу-Дабі доповнює Дубай своєю зосередженістю на управлінні капіталом та інвестиціях, пов’язаних з енергетикою. Обидва міста значно інвестують у відновлювану енергетику та ініціативи «розумного міста», що відповідає світовим тенденціям сталого розвитку.
Ер-Ріяд та Доха досягли значних успіхів, причому Ер-Ріяд піднявся на 27 позицій у GFCI 36 завдяки своїй зосередженості на спеціалізованих фінансових послугах та ініціативі Саудівської Аравії «Бачення 2030». Інвестиції королівства у розмірі 10 мільярдів доларів у центри обробки даних підкреслюють його амбіції стати цифровим та промисловим центром. Доха, подолавши попередні спади, піднялася більш ніж на 20 позицій у GFCI 36, позиціонуючи себе як міжнародного конкурента, що розвивається, з інвестиціями в інфраструктуру та фінансові послуги.
Африка спостерігає піднесення таких міст, як Аддис-Абеба та Танжер, як ключових комерційних та промислових центрів. Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму за 2025 рік, ці міста використовують своє стратегічне розташування та інвестиції в інфраструктуру для залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Аддис-Абеба стає транзитним вузлом для Африки, здійснюючи рейси до понад 90 міжнародних міст та потужним сектором авіаперевезень. Його роль як шлюзу для торгівлі та виробництва підкріплюється інвестиціями у зв’язок та логістику, що має вирішальне значення для залучення прямих іноземних інвестицій у регіон, де пропускна здатність внутрішньоафриканських авіаперевезень залишається обмеженою.
Танжер, з населенням 1,4 мільйона, став провідним експортним центром, особливо для автомобільної промисловості. Його близькість до Європи та найбільшого контейнерного порту Африки робить його привабливим місцем для американських, європейських та китайських транснаціональних корпорацій. Інвестиції у відновлювану енергетику ще більше підвищують привабливість Танжера як сталого промислового центру.
Латинська Америка переживає відродження довіри до фінансового сектору, причому такі міста, як Богота, Сан-Паулу та Мехіко, набувають популярності. GFCI 36 зазначає, що Латинська Америка та Карибський басейн були єдиним регіоном зі зростанням довіри до фінансового сектору, в середньому на 0,65%.
Богота, яка посідає 37-е місце серед комерційних центрів, є лідером у галузі авіаперевезень Латинської Америки та зростаючим туристичним напрямком. Її стратегічне розташування між Північною та Південною Америкою робить її життєво важливою сполучною ланкою для торгівлі та виробництва, що підтримується інвестиціями в інфраструктуру та готельний бізнес.
Сан-Паулу залишається провідним фінансовим центром регіону, посідаючи друге місце після Бермудських островів за індексом GFCI 36. Його потужні фінансові ринки та промислова база, особливо в автомобільному та технологічному секторах, позиціонують його як ключового гравця в економічному зростанні Латинської Америки.
Кілька факторів сприяють розвитку цих фінансових та промислових центрів:
Технологічний прогрес: інвестиції в 5G, штучний інтелект та відновлювану енергетику стимулюють промислове зростання. Наприклад, за прогнозами, світовий ринок безпеки 5G досягне 25,9 мільярда доларів до 2030 року, причому такі міста, як Шеньчжень та Дубай, будуть на передовій.
Урядова політика: Реформи, спрямовані на підтримку бізнесу, такі як Національна виробнича місія Індії та Бачення 2030 Саудівської Аравії, створюють сприятливе середовище для інвестицій.
Розвиток інфраструктури: Інвестиції в порти, аеропорти та цифрову інфраструктуру, як це було зроблено в Танжері та Хошиміні, покращують зв’язок та торгівлю.
Демографічні переваги: Молоде, кваліфіковане населення в Азії, Африці та Латинській Америці забезпечує потужну робочу силу для промислового та фінансового секторів.
Фокус на сталому розвитку: Такі міста, як Дубай та Абу-Дабі, надають пріоритет зеленому фінансуванню та відновлюваній енергії, що відповідає глобальним цілям сталого розвитку.
Незважаючи на їхній прогрес, ці центри, що розвиваються, стикаються з такими труднощами:
Торговельна напруженість: Зростання глобальних торговельних бар’єрів, як зазначено у звіті Світового банку «Глобальні економічні перспективи 2025 року», може загальмувати зростання, особливо для експортерів сировинних товарів.
Невизначеність політики: Геополітична напруженість та зміни в регулюванні створюють ризики для інвестиційної стабільності.
Прогалини в інфраструктурі: Багато міст, особливо в Африці, потребують подальших інвестицій у внутрішньорегіональне сполучення, щоб максимально використати свій потенціал.
Кліматичні ризики та ризики конфліктів: Екстремальні погодні явища та регіональні конфлікти, особливо на Близькому Сході та в Африці, можуть порушити зростання.
Зростання фінансових та промислових центрів за межами Європи та Північної Америки знаменує собою значний зсув у світовому економічному порядку. Такі міста, як Гонконг, Сінгапур, Шанхай, Шеньчжень, Дубай, Абу-Дабі, Аддис-Абеба, Танжер та Богота, використовують свої унікальні сильні сторони – стратегічне розташування, технологічні інновації та сприятливу політику – щоб відігравати вирішальну роль у світових фінансах та промисловості.
Хоча проблеми залишаються, їхній внесок у світовий ВВП, торгівлю та інновації є незаперечним. Оскільки світова економіка продовжує розвиватися, ці міста готові формувати майбутнє, стимулюючи інклюзивне та стале зростання у своїх регіонах та за їх межами.