Музеї – це більше, ніж просто сховища артефактів; це ворота в мистецтво, вікна в людську творчість, центри освіти та натхнення. За довгу історію людства музеї (від давньогрецького “музейон” – “храм муз” – богинь мистецтв і наук; “муза” буквально означає “мистецтво” або “поезія”) стали невід’ємною частиною суспільства цивілізації, що збирають, досліджують, зберігають та демонструють світову культурну, наукову та історичну спадщину.
Першим відомим музеєм був Александрійський Музейон у давньому Єгипті, заснованим Птолемеєм I Сотером, який був громадою вчених, що підтримувався державою, та включав бібліотеку, лекційну залу та сади.
Сьогодні, в епоху цифрових струмів, музеї продовжують процвітати, щорічно приваблюючи мільйони відвідувачів та адаптуючись до сучасних викликів.
Оцінити точну кількість музеїв у світі – нелегке завдання, оскільки визначення можуть відрізнятися – чи враховується невелика місцева галерея, чи лише великі установи? Згідно з останніми даними ЮНЕСКО, у світі налічується майже 104 000 музеїв (!). Ця цифра являє собою вражаюче зростання з приблизно 22 000 у 1975 році до приблизно 100 000 сьогодні, що відображає сплеск зусиль зі збереження культурної спадщини та туризму. Міжнародна рада музеїв (ICOM), ключова глобальна мережа, повідомляє про понад 57 000 музеїв у 137 країнах, хоча ця загальна кількість не враховує музеї, що не є членами організації.
Цей бум не є однорідним. Музеї поширилися у відповідь на урбанізацію, освітні ініціативи та культурно-історичний туризм. Наприклад, зростання кількості музеїв, пов’язаних з університетами, додає до цього показника; лише в Європі налічується понад 2000 таких установ, якими керують університети.
З економічної точки зору, музеї мають величезне значення: лише у США вони надають понад 726 000 робочих місць і щорічно роблять внесок в економіку в розмірі 50 мільярдів доларів (!). За прогнозами, у світі музейний ринок зросте з 9,14 мільярда доларів у 2025 році до 20,83 мільярда доларів до 2032 року завдяки цифровим експонатам та захопливому досвіду.
Музеї нерівномірно розподілені по всьому світу; їхня щільність часто корелює з економічним розвитком, історичним значенням та населеними пунктами. Північна Америка та Західна Європа домінують, де зосереджено близько 61% музеїв світу, незважаючи на те, що вони складають лише частину населення світу. Така концентрація зумовлена століттями колоніальних колекцій, надійним фінансуванням та сильною туристичною інфраструктурою.
Провідні країни за кількістю музеїв
США – понад 33 000 музеїв. Головна державна установа – Смітсонівський інститут, що включає 19 музеїв і щорічно приваблює мільйони людей з усього світу. Більшість музеїв крахни працюють завдяки приватній благодійності та федеральній підтримці.
Німеччина – 6741 музей. Країна багата історичними та художніми музеями. Музейний острів Берліна є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Японія – 5738 музеїв. Акцент на технологіях та природничій історії; Національний музей Токіо є яскравим прикладом цього.
Китай – 5535 музеїв. Національний музей Китаю в Пекіні щорічно відвідує майже 7 мільйонів відвідувачів.
Європа лідирує за кількістю відвідувачів художніх музеїв, тоді як Азія переважає за кількістю науково-технічних експозицій. Однак Африка та Південна Америка мають нижчу щільність відвідувачів – у багатьох країнах менше п’яти музеїв на мільйон населення – через проблеми з фінансуванням та історичний дефіцит інвестицій. Зараз докладаються зусилля для подолання цього розриву; наприклад, нові музеї в Африці зосереджуються на репатріації артефактів та просуванні місцевих культурних наративів.
Найбільш відвідувані музеї підкреслюють цей розподіл: у 2024 році Лувр у Парижі прийняв 8,7 мільйона відвідувачів, далі йдуть Національний музей Китаю (6,96 мільйона) та Музеї Ватикану (6,8 мільйона). Ці популярні місця не лише сприяють розвитку місцевої економіки, але й підкреслюють роль музеїв у світовому культурному обміні.
Музеї бувають вражаючого різноманіття типів, кожен з яких орієнтований на певні теми чи аудиторію. Загалом, їх можна класифікувати на п’ять основних категорій, як визначають експерти: загальні (енциклопедичні), природнича історія та наука, наука і техніка, історія та мистецтво. Однак різноманітність виходить далеко за межі, охоплюючи нішеві та спеціалізовані установи, що задовольняють усі можливі інтереси.
Художні музеї
Вони зосереджені на образотворчому мистецтві, від античних скульптур до сучасних інсталяцій. Підтипи включають образотворче мистецтво (наприклад, картини та малюнки), сучасне мистецтво (сучасні твори), декоративно-прикладне мистецтво (меблі, кераміка), народне мистецтво, фотографію та музеї одного художника, такі як Музей Ван Ґоґа в Амстердамі. Енциклопедичні музеї, такі як Британський музей, поєднують мистецтво з історією, зберігаючи величезні колекції з різних епох та культур.
Історичні музеї
Присвячені історії людства, до них належать археологічні музеї (артефакти з розкопок), біографічні музеї (зосереджені на окремих людях, як-от Будинок Анни Франк) та музеї історичних будинків (збережені будинки відомих особистостей). Музеї спадщини та місцевої історії часто висвітлюють регіональні події, такі як колоніальні або воєнні наративи.
Музеї природознавства та науки
Вони досліджують світ природи, включаючи скам’янілості, мінерали та біорізноманіття. Прикладами є Національний музей природної історії Смітсонівського інституту з його скелетами динозаврів та колекціями дорогоцінного каміння. Вони часто містять інтерактивні елементи для навчання еволюції, екології та астрономії.
Музеї науки і техніки
Технічні та інноваційні, ці музеї демонструють винаходи, інженерні рішення та наукові принципи. Сюди належать авіаційні музеї (наприклад, Смітсонівський музей авіації та космосу), артилерійські чи військові музеї, а також планетарії. В Азії, де наукові музеї особливо популярні, такі установи, як Шанхайський музей науки і технологій, приваблюють відвідувачів експонатами робототехніки та космосу.
Спеціалізовані та альтернативні музеї
Саме в цій універсальній категорії музеї стають справді незвичайними. Сільськогосподарські музеї прославляють історію сільського господарства; морські музеї демонструють кораблі та морські артефакти; дитячі музеї наголошують на ігровому навчанні; а релігійні музеї досліджують віру через реліквії. А ще є дивацтва: спортивні музеї (наприклад, Музей ФІФА), музеї соціальних мереж або навіть Музей розірваних стосунків у Загребі, Хорватія, де представлені пам’ятні речі з невдалих романів. Музеї архітектури, кабінет курйозів (ранні попередники сучасних музеїв) та віртуальні музеї в метавсесвіті – це нові тенденції.
Музеї можуть перетинатися – загальний музей може включати відділи мистецтва, історії та науки. Такі категорії, як антропологія (культурні артефакти) та альтернатива (наприклад, вуличне мистецтво чи поп-культура), додають додаткові шари.
Музеї – не лише пізнавальні, вони сповнені сюрпризів. Чи знаєте ви, що Лувр – найбільший у світі художній музей, має площу 72 734,15 квадратних метрів, це трохи меньше половини площі Центрального парку Нью-Йорка. Тоді як міський музей Сент-Луїса може похвалитися найбільшим у світі графітовим олівцем, довжина якого становить 23 метри, а вага – 9,76 тонни. Британський музей, заснований у 1753 році, був першим музеєм, що фінансувався державою, і вхід до нього залишається безкоштовним.
У Міжнародному музеї шпигунства у Вашингтоні, округ Колумбія, представлені експонати з реальної історії шпигунства. В Іспанії музей Прадо колись влаштував імітацію пожежі, щоб перевірити процедури евакуації своїх безцінних творів мистецтва.
Кількість музеїв, пов’язаних з об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, перевищує 8000, що відіграє ключову роль у збереженні історичної спадщини. У 2024 році музеї Ватикану відвідало 6,8 мільйона відвідувачів, що підкреслює привабливість релігії для музейного туризму.
Із поширенням викликів музеї трансформуються, щоб продовжувати мати своє місце у майбутньому швидко змінному суспільстві. Музеї – це динамічні простори, що постійно розвиваються та відображають цікавість та проблеми суспільства.
У світі, що швидко змінюється, музеї пропонують паузу для роздумів, сприяючи емпатії, інноваціям та взаєморозумінню. Майже 104 000 музеїв по всьому світу, охоплюючи усі можливі типи, демократизують знання, зберігають спільну спадщину та продовжують надихати.
Музеї нагадують нам: минуле формує майбутнє, і завжди є що відкрити. Заплануйте відвідування музею, і пориньте у світ збереженого знання.