У ніч з 9 на 10 вересня 2025 року Польща зазнала того, що було названо найзначнішим порушенням свого повітряного простору російськими військовими засобами з початку російсько-української війни у 2022 році. Кілька російських безпілотників, запущених у рамках масштабного нападу на українські цілі, перетнули польську територію, що викликало безпрецедентну реакцію сил НАТО.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про щонайменше 19 таких порушень, при цьому кілька безпілотників були збиті польськими та союзними винищувачами. Цей інцидент не лише став першим випадком, коли літаки НАТО здійснили обстріл у контексті триваючого конфлікту, але й загострив напруженість до рівня, небаченого в Європі десятиліттями, що викликало побоювання щодо ширших наслідків.
Подія розгорнулася на тлі посиленої російської кампанії з використання безпілотників та ракет проти України, в результаті якої, як повідомляється, за одну ніч було запущено понад 400 безпілотників. Деякі безпілотники проникли глибоко в територію Польщі – у деяких випадках до 100 кілометрів – завдавши матеріальної шкоди, але жертв не було. Поки НАТО піднімало в повітря літаки з кількох країн-членів, включаючи Нідерланди, Італію та Німеччину, світ спостерігав за потенційною точкою спалаху, яка могла б задіяти оборонні механізми альянсу.
Російсько-українська війна, яка триває вже четвертий рік, неодноразово стикалася з випадками потрапляння російських боєприпасів до сусідніх країн НАТО. Польща, яка межує як з Україною, так і з російським союзником Білоруссю, була особливо вразливою. Попередні інциденти включають ракетний удар 2022 року, в результаті якого загинули двоє польських мирних жителів поблизу кордону, та окремі випадки падіння фрагментів безпілотників на польську землю. Однак подія у вересні 2025 року вирізняється своїм масштабом та очевидною навмисністю.
Російська стратегія в Україні дедалі більше спирається на недорогі безпілотники “Шахеду”, розроблені в Ірані (в росії їх перейменували на “Герань”), та новіші моделі, такі як “Гербера”, здатні уникати радарів та нести вибухові вантажі. Ця зброя запускається масово, щоб обійти українську оборону, цілячись на енергетичну інфраструктуру, цивільні райони та військову логістику. Близькість західної України до Польщі означає, що помилки навігації, глушіння або навмисні відхилення можуть легко призвести до порушень транскордонного режиму.
У ширшому контексті дії росії відбуваються на тлі напруженої єдності Заходу. Переобрання Дональда Трампа в США призвело до невизначеності щодо американських зобов’язань перед НАТО, а минулий скептицизм Трампа щодо альянсу посилює занепокоєння Європи. Тим часом президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав до посилення протиповітряної оборони та дозволу на удари по російській території, стверджуючи, що неконтрольована агресія додає сміливості москві.
Атака розпочалася пізно ввечері 9 вересня, коли росія обрушила шквал дронів та ракет, спрямованих на західноукраїнські міста, в тому числі Львів та Рівне, що знаходяться поблизу польського кордону. Польський радар виявив кілька безпілотних літальних апаратів, що вторглися в її повітряний простір, деякі з яких походили з території Білорусі. Повідомлення свідчать про те, що три або чотири дрони були збиті польськими F-16 та літаками союзників, включаючи голландські F-35. Уламки від збитих дронів пошкодили будинки у східних польських селах, таких як Вирики-Воля та Вогинь, хоча про постраждалих не повідомлялося.
Повітряний простір над чотирма польськими аеропортами, включаючи варшавський аеропорт Шопена, був тимчасово закритий, що порушило цивільні рейси. Реакція НАТО була швидкою, до неї були залучені багатонаціональні сили в рамках інтегрованої системи протиповітряної оборони альянсу. Це стало історичним моментом: першим прямим зіткненням сил НАТО з російською технікою з початку війни. Відео в соціальних мережах з Любліна зафіксували підйом літаків та вибухи, що підкреслює хаос.
росія, зрозуміло, заперечує навмисність цього вторгнення, стверджуючи, що будь-які вторгнення були випадковими через українське глушіння. Однак польське керівництво, включаючи міністра закордонних справ Радослава Сікорського, спростували це, стверджуючи, що траєкторії польоту дронів свідчать про навмисну провокацію. Щонайменше п’ять дронів прямували до аеропорту Жешува, ключового логістичного центру НАТО для української допомоги.
Причини цього вторгнення можна проаналізувати крізь різні точки зору, поєднуючи військову тактику, геополітичні сигнали та потенційні помилки.
Цю подію можна розглядати як продуманий крок росії, спрямований на перевірку червоних ліній НАТО. З огляду на глухий кут війни та отримання Україною передової західної зброї, москва хоче спробувати залякати західних союзників України, демонструючи свою готовність ризикувати ескалацією. Верховний представник ЄС Кая Каллас назвала це найсерйознішим порушенням європейського повітряного простору росією з початку війни, що свідчить про навмисність, а не про випадковість. Запускаючи дрони глибоко в Польщу, росія насміхається над стриманістю Заходу.
Це узгоджується з російською доктриною гібридної війни, яка включає порушення повітряного простору з метою сіяння розбрату всередині НАТО. Участь Білорусі – безпілотники, що залітають з її території – ще більше залучає Мінськ як посередника, ускладнюючи реагування.
З тактичної точки зору, дрони могли відхилитися від траєкторії, щоб обійти українську оборону. Масові зграї дронів росії спрямовані на прорив протиповітряної оборони, а цілі, що межують з кордоном, такі як Львів, потребують траєкторій, що огинають польський повітряний простір. Однак глибина проникнення – до 100 км – спростовує твердження про звичайні навігаційні помилки. Деякі дрони могли бути розвідувальними варіантами, які збирали розвідувальні дані про відповіді НАТО.
Цей час збігається з уявною вразливістю Заходу. Повернення Трампа на посаду Президента викликає питання щодо американської підтримки України, що потенційно підбадьорить путіна. Союзи росії з Іраном та Північною Кореєю забезпечують достатні постачання безпілотників, що дозволяє проводити подібні провокаційні операції. Усередині росії такі дії зміцнюють імідж путіна як “сильного” лідера на тлі економічних труднощів, спричинених західними санкціями.
Безпосередні наслідки цього вторгнення можуть бути багатогранними. У військовому плані успішні перехоплення НАТО продемонстрували єдність альянсу, але виявили вразливість прикордонної оборони. Польща скликала екстрене засідання кабінету міністрів, і Туск попередив, що це наблизило країну “найближче до відкритого конфлікту з часів Другої світової війни”.
У дипломатичному плані Польща викликала тимчасового повіреного у справах росії, вимагаючи пояснень, тоді як генеральний секретар НАТО Марк Рютте засудив цей вчинок як “абсолютно безрозсудний”. Україна закликала до спільної європейської протиповітряної оборони, а Зеленський назвав це “небезпечним прецедентом”. Серед економічних наслідків для Польщі – тимчасове закриття аеропортів та незначні пошкодження майна, але психологічні втрати для поляків є значними, викликаючи спогади про історичні вторгнення.
Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав: “Що це за порушення росією повітряного простору Польщі дронами? Починаємо!” – просигналізував він про залучення США, але залишив простір для інтерпретацій.
Цей інцидент може докорінно змінити європейську безпеку.
Якщо це буде розцінено як збройний напад, це може призвести до застосування статті 5 про колективну оборону НАТО, хоча лідери поки що применшують значення цього. Більш імовірним є застосування статті 4 для консультацій, що потенційно може призвести до посилення повітряного патрулювання або протиракетної оборони вздовж східного флангу. Україна може виграти від послаблення обмежень на використання західної зброї проти російських цілей, що прискорить кінцеву точку війни.
Однак ризики ескалації існують. росія може відповісти кібератаками або подальшими вторгненнями, залучивши більше членів НАТО, таких як Румунія чи країни Балтії. Можливий інцидент як збиття російського пілотованого літака, може перерости у пряме протистояння.
Ця подія може об’єднати НАТО, що призведе до збільшення військової допомоги Україні та санкцій проти росії. Лідери ЄС, перш за все Еммануель Макрон та Олаф Шольц, засудили цей акт, що потенційно може пришвидшити інтеграцію України в ЄС. Економічно, енергетичні ринки можуть стати нестабільними, якщо росія опосередковано націлиться на польську інфраструктуру.
Для росії ізоляція поглиблюється. Незважаючи на заперечення, вторгнення підриває будь-яку залишку доброї волі, ускладнюючи мирні переговори.
У багатополярному світі це може загострити відносини між США та Європою, якщо Трамп надасть пріоритет угодам з путіним. Китай та Іран можуть скористатися розбіжностями, тоді як країни глобального Півдня сприймуть це як лицемірство Заходу. Для Польщі це посилює її роль як держави на передовій, збільшуючи витрати на оборону та альянси.
Важливо, що реакція на Заході з’явилась швидкою та майже повсюдною. Зеленський наголосив на необхідності того, щоб росія “відчула наслідки”. Американські високі посадовці, включаючи державного секретаря Марко Рубіо, підтвердили підтримку Польщі. Європейські лідери, такі як Кайа Каллас, закликали до “рішучої відповіді”, тоді як Велика Британія та Канада висловили солідарність.
Це вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі являє собою небезпечну ескалацію і без того нестабільного конфлікту. Зумовлене поєднанням стратегічних розслідувань, військової тактики та геополітичного опортунізму підкреслює зростаючу зухвалість росії на тлі вагань Заходу. Хоча безпосередні наслідки включають деякі оборонні дії та дипломатичні догани, довгострокові наслідки можуть включати підвищену готовність НАТО, збільшення допомоги Україні або навіть розширення війни.
Зрештою, ця подія служить суворим нагадуванням: неконтрольована агресія ризикує поглинути Європу ширшою нестабільністю. Щоб запанував мир, міжнародна спільнота повинна зробити все, щоб такі порушення з боку росії та її союзників отримували відчутну відсіч, інакше вони стануть нормою в розколотому світовому порядку.