Кримськотатарська мова належить до тюркських мов, зокрема до кипчацької підгрупи, і має багато спільних рис із іншими тюркськими мовами, такими як турецька, татарська чи узбецька. Вона характеризується аглютинативною структурою, де граматичні значення виражаються за допомогою суфіксів, що додаються до кореня слова.
Фонетика та алфавіт
Кримськотатарська мова використовує латинський алфавіт (з 1990-х років), хоча раніше використовувалася кирилиця, а до того — арабська писемність. Алфавіт складається з 31 літери, включаючи специфічні символи, такі як ş, ç, ğ, ñ, ö, ü.
Особливості фонетики:
Гармонія голосних: Як і в інших тюркських мовах, у кримськотатарській мові голосні в суфіксах узгоджуються з голосними кореня за ознаками переднього/заднього ряду та округлості (наприклад, суфікс множини може бути -lar або -ler залежно від голосних у слові).
Наголос: Зазвичай падає на останній склад, але в запозичених словах може зберігатися оригінальний наголос.
Морфологія
Кримськотатарська мова є аглютинативною, тобто слова утворюються шляхом додавання суфіксів до кореня. Основні частини мови: іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники, післяйменники, сполучники та вигуки.
Іменник
Число: Іменники мають однину та множину. Множина утворюється за допомогою суфіксів -lar/-ler (наприклад, kitap — книга, kitaplar — книги).
Відмінки: У кримськотатарській мові є шість відмінків:
Називний (nominativ): ev (дім).
Родовий (genitiv): evniñ (дому).
Давальний (dativ): evge (до дому).
Знахідний (akkusativ): evni (дім, як об’єкт дії).
Місцевий (lokativ): evde (в домі).
Відкладний (ablativ): evden (з дому).
Присвійність: Використовуються суфікси для позначення належності (наприклад, evim — мій дім, evi — його/її дім).
Дієслово
Часові форми: Дієслова мають розвинену систему часів, включаючи теперішній, минулий і майбутній. Наприклад:
Теперішній: yazam (пишу).
Минулий: yazdım (писав).
Майбутній: yazacağım (писатиму).
Способи: Існують наказовий (emr), умовний (şart), бажальний (optativ) та інші способи.
Заперечення: Утворюється за допомогою суфікса -ma/-me (наприклад, yazmam — не пишу).
Особові закінчення: Дієслова узгоджуються з особою та числом суб’єкта (наприклад, yazasıñ — ти пишеш, yazalar — вони пишуть).
Прикметник
Прикметники не змінюються за числом, родом чи відмінком і зазвичай стоять перед іменником (наприклад, güzel ev — гарний дім). Ступені порівняння утворюються за допомогою слів dağa (більш) і eñ (най) або суфіксів.
Займенники
Особові займенники: men (я), sen (ти), o (він/вона/воно), biz (ми), siz (ви), olar (вони). Займенники також відмінюються за відмінками (наприклад, maña — мені, давальний відмінок від men).
Синтаксис
Порядок слів: Типовий порядок — SOV (підмет-додаток-присудок), наприклад: Men kitap oquyım (Я книгу читаю).
Підрядні речення: Часто використовуються дієприкметникові та дієприслівникові конструкції для вираження складних речень.
Заперечення: Крім дієслівного заперечення, використовується частка degil для заперечення іменних присудків (наприклад, Bu kitap degil — Це не книга).
Словотвір
Словотвір у кримськотатарській мові дуже продуктивний. Нові слова утворюються за допомогою суфіксів:
Іменники від дієслів: yaz- (писати) → yazı (писання, текст).
Прикметники від іменників: tüz (сіль) → tüzlü (солоний).
Дієслова від іменників: baş (голова) → başlamaq (починати).
Лексика
Лексика кримськотатарської мови складається з тюркських коренів, запозичень з арабської, перської, російської та інших мов. Сучасна мова активно розвиває термінологію для позначення нових понять.
Діалекти
Кримськотатарська мова має три основні діалекти:
Північний (степовий): ближчий до ногайської мови.
Середній (центральний): основа літературної мови.
Південний (прибережний): має риси, близькі до турецької мови.
Граматика кримськотатарської мови є логічною та системною, з чіткими правилами аглютинації та гармонії голосних. Вона має багатий набір морфологічних засобів для вираження граматичних категорій і є важливою частиною культурної спадщини кримських татар.